Палац Сан-Сусі, бар в історичному кварталі Риги, випадкова пісня, назва якої ніяк не вдається згадати… У кожній із трьох частин нової книги Андрія Левкіна текст народжується зі спостережень за реальністю, а потім сам стає об'єктом рефлексії. Прогулянка Потсдамом і Ригою або інтернет-серфінг по культових рок-альбомах перетворюються на послідовне відсікання «зовнішніх» верств реальності, спробу виявити дух місця та часу. Самобутній лист Левкіна прагне граничної точності, що зближує його з поезією: завдяки цій властивості його мови уявні і реальні простори Європи, описані у книзі, відкриваються читачеві у новому світлі. Андрій Левкін – прозаїк, редактор, журналіст, лауреат премії Андрія Білого у номінації «Проза» (2001). Автор книг, що вийшли у видавництві «НЛО», «Щастялівка», «Марпл», «З Чикаго», «Відень, операційна система (Wien OS)», «Голі мізки, кахельний прилавок».