Великий князь Володимир, Червоне Сонечко, Святий Хреститель Русі, який прийшов до влади за язичницьким правом, а потім самовладно скинув язичницьких ідолів у Дніпро. Государ, який одружився з візантійської царівні і отримав право на царський (кесарський) титул. Точніше, завоював це право як доблестю вірної дружини, а й власним мечем. Що відомо про нього, найбільшого з государів нашої історії, який жив тисячу років тому? Відомо багато. І не лише з вітчизняних літописів. Володимира знали хроністи Європи та Азії, Візантії та арабського світу. Так що інформації, правдивої інформації, достатньо, щоб ясно уявити образ государя-воїна, государя-будівельника, який рішуче звернув до Істини не тільки русів, а й сотні інших племен, що жили на підвладній йому землі. Батько Володимира, великий полководець Святослав на рівних воював із візантійським імператором. У Володимира візантійський імператор опинився у боргу. І великий князь зумів змусити повелителя найбільшої з тодішніх імперій, повернути цей обов'язок сповна. Досягнув того, в чому було відмовлено навіть імператору Священної Римської імперії.