Вадим Захарович Роговін (1937—1998) — радянський соціолог, філософ, історик революційного руху, автор семитомної історії внутрішньопартійної боротьби у ВКП(б) та Комінтерні у 1922—1940 роках. У цьому дослідженні вперше у вітчизняній та світовій науці осмислений і ув'язаний в єдину історичну концепцію розвитку (абсолютно відрізняється від тієї, яку нам нав'язували за радянських часів, і тієї, яку нав'язують зараз) найширший фактичний матеріал найдраматичнішого періоду нашої історії (з 1922 по 1941 рік) р.).У п'ятому томі висвітлюються найважливіші політичні події в СРСР, починаючи з червневого пленуму ЦК ВКП(б) 1937 року, на якому було зламано протидію великому терору всередині Центрального Комітету, і до зняття Єжова з посади народного комісара внутрішніх справ. Розкривається діяльність Троцького, більшовиків-«неповернених» та прогресивної світової громадськості щодо викриття сталінських злочинів. Що залишилося від більшовицької партії після 1938 року, на що вона перетворилася? Чи всі визнання підсудних на відкритих процесах були вигаданими? Чи існувало в 30-х роках опір сталінізму в СРСР? Яка частина радянського суспільства представляла соціальну опору великого чищення? На ці та багато інших питань читач знайде відповідь у цій книзі.