«— Товаришу! Як ви на своїй лекції дуже зрозуміло трудове становище пояснили, то дозвольте мені, невченому, з цього предмета ще з вами поговорити. Будь ласка, не відмовте!.. Рекомендуюся — Димитрій Чиркін, столар з Горохового провулка. У мене в Гороховому провулку начебто майстерня, а тільки праве справжніх я не клопотав і працівників не тримаю, а все більше сам. Тому чиста публіка мене мало знає, кружляю біля бідноти. Я, бачите, вчений змалечку більше залізною лінійкою та березовою ключкою... Щодо правильності понять, де чорно, де біло,— не тільки імені-по батькові, а навіть просту прізвище підписати ледве можу. Де тут!..»