«Уже давно в стінах бурси велася запекла війна між начальством і учнями. Противники, як дві ворожі армії, помічали слабкі місця один одного, хитрували, вистежували, мстилися. Змінювалися інструкції, люди та звичаї. Сам будинок духовної семінарії, схожий на казарму або монастирський готель, був перебудований, але один залишався незмінним: та сутність, через що велася війна. І як раніше шукали в спальнях під подушками твори Бєлінського та Гоголя, так через двадцять чи п'ятдесят років шукали Льва Толстого, Флеровського, Писарєва, Чернишевського чи останню книжку сучасного журналу…»