Роман одного із засновників бразильського модернізму Маріу ді Андраді (1893–1945) «Макунаїма, герой, який не має жодного характеру» у перекладі Володимира Култигіна. Це, по суті, пародія на міф, карикатурна «Пісня про Гайавату». Створення світу, народження і змужніння героя, його подвиги і смерть з подальшим перетворенням на сузір'я Великої Ведмедиці — і все це в раблезіанській тональності. В останньому абзаці з'ясовується, що вищевикладене переказано автором зі слів папуги, останнього свідка тих легендарних часів.