Ізраїль шістдесятих напередодні Шестиденної війни. Охолоджені зимові дощі заливають кібуц Гранот. І туга підступає до серця бувалих першопрохідників, що піднімали згубні землі, змушує молодих мріяти про інше життя.

Не живеться Іонатану Ліфшицю в рідному кібуці. від яких похмурі небо та душа. Немов перелітний птах, манять Іонатана далекі дали. Адже там, далеко, є великі гори, і великі міста стоять по берегах річок. Там чекають на нього, і якщо він не поквапиться, то запізниться і не встигне вже ніколи.

Я б сказав, що кожен, хто цікавиться сучасним романом, повинен прочитати Амоса Оза. жіночі образи виписані з незвичайною глибиною, точністю та ніжністю; вони, безумовно, із низки найтонших втілень жінки у сучасній белетристиці. Але не лише це властиво творчості Оза. Амос Оз продовжує традицію, яка приховано чи явно простежується у всіх видатних творах західної літератури. Це традиція, якщо так можна сказати, суперечки з Богом. Зрозуміло, у такій суперечці не може бути переможця, але кожна значна книга — ще одна спроба. Знову й знову питаємо ми не лише про те, що відбувається, а й про те, як може цивілізація, яка претендує на наявність у неї якогось морального фундаменту, допустити те, що відбувається… Артур Міллер

Якби я повинен був одним словом висловити все, що пишу, то вибрав би слово «сім'ї». Якщо двома – «нещасливі сім'ї». Той, кому цього мало, нехай читає мої книги. Амос Оз

Найдивніший, найсміливіший і найбагатший роман Оза.Washington Post Book Word