У 1910–1920-ті роки. в Парижі виникла течія в образотворчому мистецтві, що отримала назву l'École de Paris (Паризька школа). А. Модільяні, П. Пікассо, Ж. Паскен, І. Фужита, Ф. Леже, які входили до цього міжнародного кола художників, здобули всесвітню популярність. Серед них були наші співвітчизники. Сьогодні твори Марка Шагала, Хаїма Сутіна продаються на аукціонах за рекордними цінами. Не забуті й інші митці з Білорусі: Лев Бакст, Яків Балглей, Євген Зак, Михайло Кікоїн, Пінхус Кремінь, Ізраїль Левін, Осип Любич, Оскар Мещанінов, Яків Мілкін, Надія Ходасевич-Леже, Сем Царфін. Їхні роботи зберігаються у відомих музеях, експонуються на престижних виставках. І хоча всі вони народилися на території Білорусі, на жаль, їхні імена на батьківщині поки що мало відомі. При описі реалій тієї епохи автор використовував хронологічний принцип. На основі досліджень і публікацій, а також паризьких вражень він розповідає про дороги, які привели майбутніх всесвітньо відомих майстрів з білоруських міст та містечок до паризького «Вулика» – легендарну комуну художників-новаторів. Їхні творчі експерименти, як і саме їхнє життя, були часом шокуючими. Але тим самим вони рятували мистецтво від рутинного академізму, від вульгарності та солодкості. 2-ге видання перероблене та доповнене.