«Метафізика кохання» – найособистіший та найоригінальніший твір Дітріха фон Гільдебранда (1889-1977). Феноменологічне тлумачення philosophiaperennis (вічної філософії), зроблене ним у трактаті «Що таке філософія?», застосовується тут для аналізу любові, еросу та стосунків між статями. Розглядаючи різні форми природного кохання (любов дітей до батьків, любов до друзів, ближніх, дітей, подружнє кохання і т.д.), Гільдебранд слідом за Платоном, Августином і Фомою Аквінським вибудовує ordo amoris (ієрархію кохання) від «агапе» до « caritas». «Метафізика кохання», що створювалася протягом 12 років, є своєрідною «summa amoris», аналогії якої важко виявити в сучасній філософській літературі. Переклад з німецької зроблено за останнім прижиттєвим виданням 1971 року. Російською мовою перекладається вперше.