На думку Марка Захарова, режисер — це суперпрофесія, бо він поєднує в собі риси драматурга та актора, художника та інженера та ще з десяток театральних професій. А ще режисер має бути поетом і політиком, дипломатом і господарником, філософом і… іноді просто тираном. Якщо режисер — це справді суперпрофесія, то не можна не визнати, що Марк Захаров у ній є суперпрофесіоналом. Інакше, ніж пояснити, що кожна постановка в очолюваному ним Ленкомі стає справжньою подією для театралів, а любителі кіно бачать у фільмах Захарова лише один недолік — те, що вони виходять на екрани далеко не щорічно... У своїй книзі Марк Захаров згадує про нелегкий шлях до вершин своєї суперпрофесії про багато кумедних, а часом і сумних епізодів, що трапилися на театральних репетиціях і кінозйомках, розповідає про акторів трупи Ленкома Євгена Леонова і Тетяну Пельтцер, Олега Янковського та Інну Чурикову, Миколу Караченцова і Леоніда Бронева. увійшли до золотого фонду нашого мистецтва — "Тіле" та "Мюнхгаузене", "Юноні та Авось" та "Звичайному диві", "Поминальній молитві" та "Вбити Дракона"… Видавництво дякує за надані фотоматеріали А. Стерніна та В. Плотнікова