Наталія Олексіївна Свирепая (на прізвисько Ташка), на тринадцятому році життя, закінчила школу, і на посаді практикантки вступила на роботу в Новосибірський інститут кібернетики, що в лабораторію займається розробкою другого покоління штучних інтелектів. Але ця історія не тільки про Таш. Ще вона про гігантське місто під антарктичними льодами. Про штучні інтелекти та їх непрості стосунки з програмістами. Про генограмістів та їх боротьбу зі спадковими захворюваннями. Про дивний сигнал, що приходить ззовні сонячної системи. Про Марса, але без яблунь. Хоча, трохи, і про яблуні теж. Ця книга про майбутнє, яке, звичайно ж, буде зовсім несхоже на описане тут. Тому, гадаю, можна сказати: книга таки про справжнє. Не зважаючи на те, що вона про майбутнє.