Він вважав, що головне у житті — радість улюбленої праці. Але його праця не могла існувати без радості плоті, а плоть волала до насолод. І одного разу вона зрадила його. Насичене працями та радістю життя Жоржа Сименона підірвала трагедія, що зріла багато років… Свого улюбленого героя — комісара Мегре — Сименон присвятив сімдесят шість романів і близько тридцяти оповідань. Письменник і комісар поліції провели у нерозлучній дружбі понад сорок років — з 1928 по 1972 рік. Пригоди Мегре стали сюжетом для чотирнадцяти кінофільмів та сорока чотирьох телевізійних постановок. І до цього дня, щоразу, коли прогулянкові кораблики проходять уздовж набережної Ке-дез-Орфевр, гіди вказують на третій поверх легендарної будівлі Управління поліцією, в якій «розташований кабінет Мегре»… «Сіменон – це Мегре» – вважають мільйони людей на земному кулі. І дуже помиляються. Подібність письменника і створеного ним популярного героя дуже приблизна. А ставлення з Еросом перетворює їх на непримиренних антиподів. Бурхливий еротизм, дуже дивовижний за феноменальної письменницької продуктивності, наклав відбиток на долю письменника — став його допінгом і трагедією. Ерос, що збунтувався, одягнув маску божевільної одержимості, перетворив життя письменника на суцільний кошмар і, врешті-решт, привів до трагедії, що зруйнувала його.