Ім'я Януша Корчака (1878 – 1942) відоме кожному. Ця людина – невисокого зросту, худорлява, трохи сутула, з рудуватою борідкою – одна з ключових фігур в історії XX століття. Письменник, лікар, педагог-реформатор, засновник сирітських притулків, збудованих за принципом комун, Корчак був насамперед великою особистістю: значення його вчинків сьогодні важко переоцінити. Крім написаних ним книг – чудових дитячих повістей, а також унікальних, випередили свій час робіт з педагогіки, спадщина Януша Корчака включає величезний багаж його справ – тих, що він робив «тут і зараз», найчастіше всупереч небезпеці та здоровому глузду, заради блага дітей. 6 серпня 1942 року, відкинувши пропозицію тікати з Варшавського гетто, Корчак не залишив своїх вихованців з Будинку сиріт і разом з ними був відправлений у Треблінку. Ця книга – остання з написаних на сьогоднішній день біографій Корчака. Її автор Іоанна Ольчак-Ронікер (р. 1934), відомий польський прозаїк і сценарист, доводиться онукою Якубу Мортковичу, у видавництві якого вийшли всі книги Корчака. Її погляд на життя цієї людини настільки пильний, що під нею оживає епоха, що була для Корчака сучасністю, оживають речі, люди, слова, думки…