У давнину Евріпіда називали «філософом на сцені». Справді, у конфліктах між міфічними героями, які у його трагедіях, вирішуються найважливіші питання людського буття, людської моральності. І разом з тим у кожній трагедії втілена правда характерів, правда пристрастей, яка дозволила іншому великому афінському трагіку, Софоклу сказати про свого молодшого сучасника, що той зображує людей «такими, як вони є». Всі ці властивості у поєднанні з могутнім поетичним талантом Евріпіда принесли його творінням безсмертя – не лише у книгах, а й на багатьох сценах світу. Справжнє видання вперше дає повного Евріпіда у справжньому перекладі Інокентія Анненського (при цьому знято правку Ф.Ф.Зелінського колишніх видань). Переклад двох трагедій - «Умоляючі» і «Троянки» - публікуються вперше за рукописами Інн, що збереглися в архівах. Анненського. У розділі «Доповнення» вміщено трагедію «Реї», що приписується Єврипіду, і трагедію «Вакханки» у перекладі Ф.Ф.Зелінського.

Зміст Евріпід. ТРАГЕДІЇ. Переклад Інокентія АнненськогоЕлектра (5). Олена (66). Фінікіянки (147). Іон (227). Орест (307). Вакханки (388). .ДОДАТКИРес. Переклад Ін.Анненського (565). Переклад Ф.Ф.Зелінського (612).ДОДАТКИПримітки. Склав В.Ярхо (671). Міфологічна карта Греції (701).