Так уже вийшло, що дарованим танком у дуло не заглядають… І хлопчик Сашко отримав від батьків на Новий Рік подарунок. Новий шкільний рюкзак. Тільки не зовсім простий. Варто із цим рюкзаком дитині перейти через текучу воду — і ось ти у казковому світі. Тільки не дуже добре йдуть справи у казкових героїв. Кощій зачищає покинуті міста від ходоків. Богатирі день і ніч у тривозі — геймери, що забредають у казки, вважають їх рейд-босами. А Бабі Язі терміново потрібен великокаліберний кулемет на ступу… та й від зенітно-ракетних комплексів з тепловими головками наведення казкові істоти зовсім би не відмовилися. Ось і закинули вони у реальний світ "суму переметную", для встановлення контакту, так би мовити…

Примітки автора: Жанр повісті ми б визначили дивно: брутальна дитяча повість. Історія дорослішання та боротьби дванадцятирічного хлопчика. У колотнечу він потрапляє такі — з яких то й дорослому важко вибратися. Але разом з батьком-спецназівцем і дідом-письменником (і мамою-стоматологом) — безбаштована сімейка примудряється встановити рівновагу між старим казковим світом і сучасним, фентезійно-фантастичним. персонажів є імена. А ось у героїнь-жінок імен немає. Навіть у мами-стоматолога. Виняток, мабуть — тільки Марія Морівна, Цар Дівчина, Усоньша-богатирка та Біла Лебідь Захарівна… коротше, володарка стільки псевдонімів, що будь-який революціонер позаздрив би… Але ми сподіватимемося, що "ця" брутальна творчість для дітей вам сподобається) (Від Ріната). А взагалі початкову ідею та деяких казкових істот вигадала моя старша дочка, Карина, коли їй було 8 років…