«Жахлива жах», «жесть», «треш» — зазвичай так характеризують читачі цей твір. Ну а взагалі це постапакаліптична анархічна фантастика. І… так, крові-м'яса тут достатньо. Але це не головне.

«Мастіф. Його ім'ям прикриваються, їм лякають військових, до нього йдуть на уклін, просять про дружбу та допомогу. Нікому не відмовляє Мастіф. Усіх приймає. Усіх вчить — як можна жити з лопатою в одній руці, і сокирою — у другій. Повертаються такі ходоки до рідних місць — і займається буча. Військових та міліцію знищують, усе місцеве начальство до стінки ставлять, однією громадою жити починають. Сунешся — собі дорожче виявиться. Російська народна мафія, їдь її за корінь…»