Суперники Наполеона — тема, що рідко зустрічається в сучасній вітчизняній літературі, присвяченій французькому імператору. Велика французька революція породила цілу плеяду видатних полководців, таких як Ожеро, Клебер, Дезе, Массена, Бонапарт, Моро, Гош, Жубер, Журдан, Ней, Мюрат, Пішегрю, Ланн, Даву, Бернадот та багатьох інших. Це були зірки першої величини полководницького мистецтва, що залишили помітний слід у літописі перемог Республіки. Сучасники порівнювали військовий геній Моро з генієм Бонапарта і вважали, що у цій галузі Моро дорівнював і навіть перевершував Наполеона. Перемога Моро при Гогенліндені на якийсь час затьмарила одну з найблискучіших перемог Наполеона — Маренго. Цей успіх Моро історики ставили в один ряд із Аустерліцем та Єною. Під час державного перевороту 18 брюмера Моро підтримав Наполеона, проте пізніше був залучений до змови проти уряду, заарештований, судимий і висланий із країни. З цього приводу Наполеон писав о. Св. Олени: «Мені ставили у провину його вигнання; так чи інакше — нас було двоє, а потрібен був лише один».