Книга являє собою навчальний посібник вищого рівня, призначений магістрантам та аспірантам – людям, які вже мають базові знання з теорії літератури; автор ставить собі завдання не викладати їм безперечні істини, а показувати складність науки про літературу та невирішеність багатьох її проблем. Переказ носить не догматичний, а критичний характер: послідовно оглядаються основні проблеми теорії літератури та демонструються різні підходи до них, вироблені наукою XX століття; ці підходи аналітично зіставляються між собою, але висновки щодо застосування кожного з них пропонується робити читачеві. Досягнення науки про літературу систематично поєднуються з концепціями інших, суміжних дисциплін: філософії, соціології, семіотики, лінгвістики. Використовується досвід різних національних шкіл у теорії літератури: російського формалізму, американської «нової критики», німецької рецептивної естетики, французького та радянського структуралізму та інших. Теоретичний виклад ілюструється розбором літературних текстів.