Роман «Аромати кави» насамперед відображає живий інтерес автора до історії, до особливостей яскравого історичного періоду, до найдрібніших деталей побуту та особливостей мислення кола осіб, що описуються в романі. У цьому випадку це — fin de siècle: той самий рубіж XIX–XX століть, який відкрив нову еру бурхливих потрясінь в історії людства, епоху світових воєн та величезних соціальних зрушень. Добре безтурботний Лондон у лічені роки перетворюється на енергійний метрополіс. І це перетворення, цей різкий перехід стає домінантою розвитку характеру головного героя — Роберта Уолліса. Зніжений, юнак, що мне себе поетом, проходячи через життєві потрясіння, відкриває собі інше життя, іншу мораль та інші звичаї. Він зустрічає на своєму шляху різних людей, жінок і чоловіків, і, занурюючись у різні з ними відносини, поступово виростає в зрілого чоловіка, здатного зрозуміти та оцінити власні помилки та помилки, бути відданим та вірним у дружбі, усвідомити багатогранність, смак та аромати людської любові. Ентоні Капелла розкриває сутність характеру та вчинків свого героя через його здатність вловлювати найтонші нюанси ароматів та смаку різних сортів кави, що вирощується в різних кінцях землі. Це стає на якийсь час його професією, але по суті життєвим покликанням. Притаманне Роберту Уоллису почуття слова, точність метафори і дар зіставлення не сприяють народженню у ньому поета із загальновизнаної погляду. Однак роблять його більш відкритим багатоликому світові людських відносин і почуттів, дозволяючи відтворити історію свого життя в живих фарбах і в усьому різноманітті вловимих і ледве вловимих запахів цього світу.