«Травень 1052 року відрізнявся гарною погодою. Небагато юнаків і дівчат проспали ранок першого дня цього місяця: ще задовго до сходу сонця кинулися вони в луги і ліси, щоб нарвати квітів і нарубати берізок. У той час біля села Шерінг і за торнейським островом (на якому щойно будувався вестмінстерський палац) знаходилося багато соковитих лук, а по сторонах великої кентської дороги, над ірвами, що прорізали цю місцевість у всіх напрямках, шуміли густі ліси. звуками ріжків і флейт, сміхом, піснями і тріском падих під ударами сокири молодих беріз. Скільки чарівних осіб нахилялося цього ранку до свіжої зеленої трави, щоб вмитися травневою росою. Навантаживши вози своєю здобиччю і прикрасивши роги волів, запряжених замість коней, квітковими гірляндами, величезна процесія попрямувала назад у місто…»