Свої спогади народний (як за званням, так і за визнанням) артист Євген Весник назвав «Дарю, що пам'ятаю». У них він із властивим йому талантом блискучого оповідача оповідає про своє дитинство, про фронтові роки, роботу в театрі та кіно, друзів і колег, ділиться враженнями про численні театральні гастролі в Німеччині та Ізраїлі, Франції та Японії. Його спостереження то неупереджені, то зворушливі, то сумні, то кумедні, але незмінно точні та оптимістичні. Навіть оповідаючи про нелегкі періоди у своїй біографії, автор сповнений життєлюбності та іскрометного гумору, і, що особливо приємно, із задоволенням ділиться ним із читачем.