Мають роки, і на мій подив, що було ясно в ті часи, спотворюється і спотворюється. Стає зрозуміло, що будь-яка історія вимагає своїх літописців, і в цьому світі ніхто не розповість про ті події, що віддаляються в часі краще, ніж їхні свідки чи учасники. Звичайно, про боротьбу і втечу євреїв кінця двадцятого століття з СРСР написано чимало рядків. Але здебільшого це зроблено дисидентами, в'язнями Сіону, борцями з радянським режимом. Анітрохи не применшуючи їх сміливість і стійкість, скажу, що більшість євреїв, що втекли з Радянського Союзу, до антирадянської діяльності не мали жодного відношення. Єврейські дисиденти були лідерами єврейського народу. Більшість євреїв були просто євреями, які прагнули залишити антисемітську країну СРСР. Ця повість — розповідь одного з них.