Ці запеклі бої стали «ОСТАННІМ ПАРАДОМ» мехкорпусів Червоної Армії влітку 1941 року. Це контрнаступ мало закрити величезну пролом, що утворилася на Мінському напрямі після прикордонної катастрофи, і відновити становище Західного фронту. Ця велика танкова битва, в якій по обидва боки брали участь понад 2000 одиниць бронетехніки (набагато більше, ніж під Прохорівкою!), залишилася «в тіні», тому що документація радянських частин була майже повністю втрачена. Чому ж контрудар 5-го і 7-го мехкорпусів РСЧА в районі Сенно-Лепель не увінчався успіхом? Чиї вини не вдалося реалізувати нашу перевагу в бронетехніці? Як було втрачено нові КВ і Т-34? Чому наші танкові армади згоріли за лічені дні, так і не домігшись перелому в бойових діях і не зупинивши німців?.. НОВА КНИГА провідного військового історика, заснована на матеріалах не лише вітчизняних, а й зарубіжних архівів, відповідає на всі ці питання. >