У 1829 році на запрошення імператора Миколи I знаменитий німецький дослідник природи Олександр фон Гумбольдт організував експедицію по Європейській частині Росії, а також по Сибіру аж до кордону з Китаєм. Подорожуючи імперією, Гумбольдт, незважаючи на постійний нагляд та заборону говорити на суспільні теми, прагнув зафіксувати російську політичну реальність. У його працях критика репресивних інститутів імперії міститься у вигляді зашифрованих натяків, натомість у кореспонденції вчений ділиться своїми враженнями значно відверто. Книга Олівера Любріха складена з дорожніх листів Гумбольдта міністру фінансів Канкріну, брату Вільгельму та другу-математику Араго, до неї також включені записки Густава Розе, супутника Гумбольдта. Листи дають яскраве уявлення про драматичні обставини експедиції та складне становище самого Гумбольдта, змушеного займатися наукою в умовах політичної цензури та обирати між ризикованим вільнодумством та компрометуючим мовчанням.