На холодному скелястому березі жив-був рибалка. Він і уявити не міг, що колись знайдеться жінка, яка погодиться переїхати до нього в таке похмуре місце. Якось увечері він витяг свої сітки і виявив у них дівчину. З чорним волоссям, очима, сірим, як штормове море, і блискучим риб'ячим хвостом замість ніг. Буря її очей проникла в серце рибалки. При звуках його голосу дівчина перестала битися і тріпатися, хоч і не розуміла жодного слова. Але її очі зазирнули йому прямо в душу, і самотність рибалки полонила її надійніше, ніж мережа. І вона залишилася з ним, і любила його, хоча через роки він постарів, а вона – ні. Чутки про цю дивну і незвичайну жінку передавалися з вуст в уста, поки не досягли вух людини, чий бізнес полягав у продажу всього дивного і незвичайного. .Його звали Ф. Т. Барнум, і він шукав русалку.