Анджей Стасюк — одна із ключових постатей сучасної польської прози. Російському читачеві відомі його роман «Білий ворон», повість «Дукля», оповідання та есе. «На шляху до Бабадагу» — розповідь про подорож Центральною Європою, що включає елементи пригоди, есеїстики, дорожньої прози. Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Словенія, Албанія, Молдова — автор перетинає їх автомобілем, автостопом, поїздом, пішки. Часом він повертається до побачених раніше місць, наново усвідомлюючи себе самого насамперед як центральноєвропейця. Після 1989 року питання «європейськості» чи «центральноєвропейськості» цих країн постало досить гостро. Для польської свідомості приналежність до Європи, самоідентифікація з нею — хвора і складна тема, що включає безліч переживань: ностальгію, мрію, приховані комплекси та інше. О. Стасюк вже звертався до цієї проблеми, проте вперше він робить це на такому величезному, різноманітному та захоплюючому матеріалі. Крім того, тут письменник свідомо відмовляється від співвіднесення Центральної Європи із Заходом та Сходом. Він описує цей простір, не захищений від історичної стихії, нестійкий, непостійний, з розмитими кордонами, як не просто унікальний, але ніби єдиний у світі.