«Продовжувач Феофана», одна з найважливіших пам'яток візантійської історіографії, – спільний твір кількох анонімних авторів з оточення Костянтина Багрянородного, який брав безпосередню участь у цій роботі. Оповідання починається з тих подій, якими завершується історична праця Феофана Сповідника – звідси традиційна назва твори, що охоплює події з 813 по 961 роки. У центрі оповідання – життєпис візантійських імператорів. На тлі їхнього правління даються яскраві та неоднозначні портрети вінценосців, характеристики вдач і способу життя. Побутові деталі дозволяють побачити картину візантійського двору в X столітті. ЗМІСТ: Вступ (5). Книга I. Лев V (7). Михайло II (22). Книга III. Феофіл (40). Книга IV. Михайло III (66). Книга V. Історична розповідь про життя і діяння славного царя Василя, яке працьовито склав з різних оповідань онук його Костянтин, цар у Бозі ромеїв (91). Книга VI. Лев VI (147). Царювання Олександра, сина Василя (157). Царювання Костянтина, сина Лева (159). Царювання Романа (166). . Любарський. Твір Продовжувача Феофана. Хроніка, історія, життєпис? (201). Коментарі (266). Список скорочень (325). Покажчик імен (327). Покажчик географічних назв (включаючи архітектурні споруди) (336). Покажчик етнічних найменувань (включаючи жителів провінцій та міст) (343). (345).