Революція, про необхідність якої кричали на всіх кутках, розмовляли в ресторанах і шепотіли в кухнях, не відбулася. Генерал Келлер і регент імперії великий князь Михайло залізною рукою наводять лад у країні. І простому людові це подобається. Тому що за байдуже ставлення до найвищих указів про восьмигодинний робочий день і підвищення зарплати робітникам колишні директори і керуючі їдуть будувати Тихвінську ГЕС, а фронтові інтенданти і земгусари, спіймані на місці злочину, риють окопи повного профілю у складі штрафних рот. Не якимось похабним Брест-Литовським договором, а — Перемогою! Зібрати всі сили, зробити останній ривок і завдати удару там, де ніхто не чекає! І, як завжди, на вістрі удару — підполковник Гуров та його батальйон…