«…Ми не будемо зупинятися докладно на соціальних симпатіях і антипатіях Ади Негрі, не будемо розбирати питання про двоїстість її душевного світу: питання про те, наскільки італійська поетеса перейнята почуттям альтруїзму і солідарності по відношенню до світу знедолених і наскільки низько протилежний світ буржуа. Ми зупинимося тут лише на тих висновках щодо «цінності життя», до яких прийшла дочка наймита та працівниця, на тих пристрасних прагненнях та надіях, якими подарувала її боротьба за існування…»