Все, що тут написано, не анекдоти, а правда. Я зберіг і справжні імена. Хоча й не все. Читач може подумати, що написане - слабке наслідування "Запискам божевільного" Гоголя. Смію запевнити – ні. Ну хто ж стане (та й зможе) наслідувати Гоголя? І потім, якби Гоголь підвівся з труни (у якій, кажуть, він уже раз перекинувся, і роблять страшний висновок, що його поховали ще живим), то він не тільки не зміг би написати та опублікувати “Записки”, але не впізнав би місця, куди занесла нас його птах-трійка. Ось у такий час ми ще нещодавно жили. Про теперішній час не йдеться.Опубліковано в журналі Прапор, номер 6, 2005