В історії Громадянської війни в Росії (1917–1922) постать головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії генерала А. І. Денікіна (1872–1947) вкрай суперечлива. Переможці-червоні ненавиділи генерала, як найуспішнішого білого командувача, який завдав їм багато клопоту, але віддавали йому належне за принциповість і послідовність, бажання зберегти єдину країну, всупереч діям союзників. Ті, що програли-білі, вважали його недостатньо харизматичною фігурою на тлі легендарних особистостей Білої справи, яка не змогла досягти поставленої мети через стратегічні помилки. Водночас наголошували на його здатності захищати свої позиції і на фронті, і в найскладніших переговорах з інтервентами. Генерал Денікін багато десятиліть прожив у вигнанні, але проніс свої патріотичні погляди через усі ці роки та через Другу світову війну, не заплямувавши себе співпрацею з нацистами. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.