Творчий шлях Лермонтова-прозаїка обривається твором несподіваним і дивним — чи то пародією, чи то містичною гофманіадою. Автор роману, що стоїть біля витоків російського психологічного реалізму, і «фізіологічного нарису» «Кавказець», що плекав задуми історичного роману-епопеї, чи з простої історичної випадковості чи внутрішніх закономірностей еволюції залишив як літературний заповіт «уривок з незакінченої повісті», собі всі ознаки романтичної історії про божевільного художника та фантастичного роману про привидів. Немає нічого дивного, що ця повість, відома під умовною назвою «Штосс», привертає і привертатиме до себе увагу дослідників і породжує і породжуватиме діаметрально протилежні тлумачення, благо її ніби нарочита незакінченість відкриває широкий простір для гіпотез.