Від зупинки до зупинки в безладній подорожі автора по життю, перед поглядом читача постають і відразу зникають, змінюючи один одного, десятки типових героїв, родичів та друзів, цадиків та хасидів, рабинів та вчених, селян та шляхтичів, польських дворянок жінок, балагул та меламедів, купців та орендарів, багатих та бідних, громадських діячів та благодійників, освічених людей та студентів. Їх зведення разом створює багатобарвну мозаїку: перед читачем відкривається захоплююча картина мандрівного життя, сценою для якої були села та віддалені ваги в Білорусії, містечка та міста у Польщі та Росії (Білосток, Гродно, Брест, Харків) та багатолюдні столиці (Варшава, Київ, Москва). Спогади Котика це не лише видатний твір мемуарної літератури на ідиші та важливий культурно-історичний документ, вони роблять вагомий внесок у дослідження єврейського містечка. Вже не ностальгія, приправлена почуттям провини, і не критична патерналістська позиція, але спроба зрозуміти у всій його складності одне з основних явищ у новій єврейській історії, явище, що відіграло визначальну роль у долі та житті мільйонів східноєвропейських євреїв.