Прокинувшись рано, щоб перевірити худобу, Ґарет помічає, що одна з корів, що отелилися, зникла, і вирушає шукати її, поки сонце не зігріло. Далі йде пошук у пам’яті та тривога про втрату того, що він має, коли Гарет ходить землею в пошуках зниклої корови. Наратив дедалі більше порушується приголомшливими й часто жорстокими образами, оскільки все вичерпує терпіння Гарета, а потреба знайти корову стає дедалі гострішою. День розгортається, і поведінка корови постає як метафора стосунків між Ґаретом і його дружиною Кейт, коли вони відчайдушно спотикаються у своїй мінливій турботі одне про одного. Лише читач усвідомлює трагедію, яка чекає на родину через кілька днів, відкидаючи історію з жахливою гостротою.