«…Сцену, що розгорнулася перед нами, в принципі можна було передбачити, хоча я думала, що буде гірше. Вона помітила, та тільки сказати нічого не змогла, бо напівбандит, що втратив терпіння, притиснувши її до стіни, міцно стиснув їй горло і досить чемно пояснював, як вона йому набридла:– …Або ти припиняєш свої фокуси і поводиться нормально, сука фарбована, або я тебе прямо зараз і кінчаю. Ти мене вже дістала! — видавив він із себе і для вірності міцніше стиснув свої здоровенні пальці. - крикнула я, ударивши хлопця кулаком по потилиці, і тут же ойкнула від болю: чи то потилиця у нього виявилася скам'янілою, чи мої руки занадто слабкими. Швидше за все перше, але сперечатися не буду. Що таке? – хлопець повернувся на мій голос, а Фіма, не сказавши жодної зі своїх заздалегідь заготовлених річуг, просто і дієво врізав хлопцеві коліном у промежину. Ніколи б не подумала, що Фіма здатний на такі подвиги…»