Наскільки може бути руйнівним раптове і всепоглинаюче кохання? Чанг не знав, але відчував: любов зараз заволоділа ним і не залишає йому вибору. Навпроти нього стоїть Ілля, її очі сповнені сліз, вона з боязкою надією дивиться на нього. Чангу здається, що вона ось-ось впаде без почуттів, її ніби відразу залишило щастя, її руки опущені, а голова зникла. Від Іллі віє відчуттям безвиході та швидкого кінця. Ілля досконало володіє мистецтвом налаштування, і зараз вона бачить, що від сірого братства немає порятунку, і мертві, що ходять, дуже скоро опиняться тут, біля стін її міста. Хто може їм противитися, хто може їх здолати? Невже ось цей суворий степовий воїн, що прийшов здалеку і виявився їх прямим родичем? Але так він сильний? Ілля раптово притискається до нього, наче маленька дівчинка, а Чанг несміливо обіймає її за плечі і дуже тихо шепоче їй на вухо: - Не бійся (Чанг хотів додати «мила», але не наважився), Ілля. Все, що я розповів – правда, але я впевнений, що є спосіб, який дозволяє нам перемогти. Батько щось говорив про це, але тільки я слухав у піввуха, і тепер мені потрібно просто постаратися згадати все в подробицях. І якщо в мене буде трохи часу, я обов'язково покопаюсь у пам'яті, і тоді у нас буде зброя проти них!