«Ми зустрілися у його машині. Він став ще більше схожим на коропа, тільки тепер на неголеного коропа. Зіниці в його прозорих очах кольору лісового ставка також завмирали у водоростях вій і пливли повз мене, як і рік тому. «Інфініті» він змінив на «мерседес», коротку шубу з лисиці на дублянку, відпустив бачки та кучері та обріс щетиною, а лісовий ставок його очей став холоднішим і глибшим…»