Серпень 1941 року. Поразки перших двох місяців війни поставили СРСР на межу катастрофи. Розгромлена у прикордонних боях Червона Армія відкочується на схід. Намагаючись відновити становище, радянське командування завдає контрударів по німецьким військам, що прорвалися. Ці відчайдушні, погано підготовлені атаки рідко досягали поставленої мети — ворог був надто досвідчений і сильний. Але дивізії, що згоріли влітку 41-го у вогні самогубних контрнаступів, виграли для країни найголовніше, найдорожче на війні — час. дна. Хто не зламався в чистилищі безнадійних боїв, не здригнувся в пеклі оточень. Хто стояв до смерті, гине, але не здаючись, рятуючи Батьківщину ціною власних життів.