Іноді корисно поговорити з незнайомцями, особливо якщо втрачати в цьому житті вже нема чого. Тому Степан Ладинін легко сприйняв появу на Гоголівському бульварі двох інопланетян, чим би ця зустріч не була: останньою усмішкою долі чи першою ластівкою маніакально-депресивного психозу. І якщо друге визначало Степану єдиний шлях – карниз даху і потім кілька секунд чудового польоту, то першому випадку проглядалися деякі варіанти. Що й сталося. Його просто і витончено завербували до Галактичної Служби Спасіння, де для добровільних смертників роботи вистачало. І платили за неї добре. Наприклад… безсмертям.