За роки Другої Світової автор цих мемуарів зробив феноменальну кар'єру - від рядового добровольця до штандартенфюрера, командира 28.S5-Freiwilligen-Panzergrenadier-Division "Wallonien" (28-ї добровольчої дивізії СС "Валлонія"). Нагороджуючи його Лицарським хрестом з дубовим листям, Гітлер заявив: «Якби у мене був син, я хотів би, щоб він був схожий на Вас!». А в рідній Бельгії військового злочинця Дегреля засудили до повішення, і до кінця життя він переховувався в Іспанії під чужим прізвищем. , — найкраща протиотрута від фашизму. Ці мемуари корисно почитати для прочищення мізків всім доморослим нацистам, які вірять казкам «про доброго Гітлера», який прийшов звільнити Русь від «жидів і комісарів». На відміну від простих солдатів Вермахту, що уражалися невідповідністю «арійської зовнішності» російського народу геббельсівської брехні про «нелюдини», фанатичний гітлерівець Дегрель бачить на Східному фронті лише «азіатські орди» — одних лише «татар», «киргизов». ), — ще раз доводячи, що для європейських фашистів російської нації не існує зовсім!