Дівчинка Надя, яка страждає на аутизм, не знаходить свого місця в житті, поки не відкриває для себе світ музики. Виявившись надзвичайно обдарованою піаністкою, вона не прагне слави і намагається через музику перш за все уникнути хворобливої реальності. Як деякі люди з синдромом Аспергера, Надя прагне «упорядкувати» у своїй голові світ і подумки складає різноманітні списки: наприклад, список померлих піаністів свого рідного міста або список учнів неіснуючого класу. Поступово ці списки проникають у життя, таємниче переплітаючись і впливаючи на долю Наді та оточуючих її людей. Роман «Мертві піаністи» про самотність «людини в собі». Про його вигаданий мертвий світ, який оживає, змішуючись із реальністю. Про те, що ми всі трохи «люди в собі».