У найкритичніший момент, коли здавалося, що Росія програла війну, Імператор Микола II, в черговий раз жертвуючи собою, прийняв верховне командування на себе, і безнадійний, здавалося б, відступ зупинився. Але ця жертва Миколи II не була оцінена ні народом, ні суспільством, а його роль у командуванні армією в період Першої світової війни досі не вивчена. Чому Імператор Микола II прийняв верховне командування, який його внесок у керівництво військами, чому, нарешті, довівши країну до порога перемоги, він був повалений з престолу за активного сприяння армійської верхівки? На ці запитання й намагається відповісти справжня праця.