Джон Стібер був дванадцятирічним школярем в Ірландії, коли його відправили до середньої школи в Німеччині. Засталий там початок Другої світової війни, він не міг повернутися до батьків протягом семи років. Згодом його призвали служити в зенітну батарею та в Національну службу праці. Відразу після свого вісімнадцятиріччя його відправили на російський фронт в елітну десантно-танкову дивізію Германа Герінга. Він пережив низку дивовижних подій, багато разів уникаючи смерті, і був одним із небагатьох, хто вижив у своїй дивізії, коли війна закінчилася. У цій розповіді про своє раннє життя Джон Стібер описує, як він пройшов шлях від безтурботного дитинства через дедалі більші труднощі, доки кожен день його життя не став викликом для виживання.