Перед Вами п'ята книга про творчість Михайла Таля, що охоплює семиріччя (1980—1986 роки), повне контрастів, надій і розчарувань. позицію в десятці претендентів на шахового «Оскара», відбувся 1980 рік, за підсумками якого рижанин із десятки випав. Що це? Захід сонця? Ані не бувало — вже наступного року Таль виграє всі змагання, в яких бере участь, причому не програє жодній із 74 зіграних партій, набравши 53 очки (71,6 %)! Не можна не відзначити і тривожний симптом - незвичайне для Таля миролюбство у ряді турнірів (Бугойно, 1980 р. - 8 нічиїх в 11 партіях, Тілбург, 1980 р. - 9 з 11, Нікшич, 1983 р. - 12 з 14, Львів, 1983 р. - 12 з 13, Сочі, 198 . - 10 з 14 ...), при тому все частіше і частіше мирні угоди укладалися вже до 20-го ходу. Енергії на всі турніри, на всі партії вже не вистачало. Та все ж у цей період Таль не лише засмучував своїх шанувальників. Було завойовано дві — сьому та восьму — золоті Олімпійські медалі, здобуто перемоги у 14 міжнародних турнірах, зіграно чимало прекрасних партій. Укладач - Кирилов В.Ф.