Вперше герой роману "Едіпів комплекс" постає перед читачем у всій складності переживань інтелігентної людини. Неординарність його духовного устрою подається з погляду психоаналізу його вчинків. Про нього не можна сказати однозначно – добрий, поганий. Він різний, і життя його не схоже життя нам відомих інтелігентів. Однак його типовість стосується його рефлексії, яка не заважає йому робити безліч помилок, розплата за які – його самотність, неможливість вписатися в навколишній світ, що змінюється. Він постійно запізнюється і ледве встигає сісти в останній вагон життя, що швидко минає. У оповіданні є елементи детективного жанру, що змушує простежити еволюцію героя під впливом обставин для нього несприятливих. Роман написаний правильною літературною мовою, і в цьому він протистоїть такому популярному постмодерну. Роман залишає приємне враження класики реалістичного жанру.