Варфоломіївська ніч — кульмінаційна точка жорстокої війни між католиками і гугенотами, момент істини, в якому кожна людина, будучи громадянином Франції, мала стати на бік убивць або приєднатися до їхніх жертв. Потоки крові, що захлеснули вулиці Парижа, розділили всю країну на довгий час на два непримиренні табори, кожен з яких вважав себе правим. Тієї ночі вирішувалася доля держави, яка обрала, зрештою, шлях насильства і нетерпимості. Книга Філіпа Ерланже малює трагічну картину цієї події, аналізуючи щогодини «чорну ніч» в історії Франції, яка стала своєрідним попередженням нащадкам, які намагаються вирішити питання віри за допомогою меча.