«…Через багато років він мав усвідомити, що його буття тих порожніх років було страшною у своїй ірраціональності трагедією теолога в безбожній державі, лихом змученого духовним голодом недоумка, якого попало з'явитися на світ там, де саме поняття «дух» стало синонімом слова «запах», драмою богослова у світі, де слово «Бог» зникло з ужитку, алогічним маренням пошуків Істини, знайти яку було так само легко, як відшукати перлину в купі компосту ... » Автор присвячує цей роман своїм сучасникам-богошукачам, народженим в шістдесяті. Це певною мірою автобіографія