Другу частину книги про Жозефіна Андре Кастело назвав «Імператриця, королева, герцогиня». Цей період її життя починається щасливою часом — Жозефін отримує в подарунок Імперію. Але дуже скоро виявиться, що «трон робить нещасним»: Наполеон розлучається з тією, без якої раніше не міг прожити й дня, блискучу імператрицю називатимуть «бідна Жозефіна!..». Така доля жінки, «прекрасної в радості та в смутку». З листів Наполеона до Жозефіні: «У мене не було дня, коли б я не думав про тебе. Не було ночі, коли б я не стискав тебе в обіймах. Я жодного разу не випив чаю, не проклявши при цьому славу і честолюбство, які прирікають мене на розлуку з жінкою мого життя. У гущавині справ, на чолі військ, у таборі — всюди моя чарівна Жозефіна одна панує в моєму серці, займає мій розум, поглинає мої думки. , де поруч моя Жозефіна, я нічого вже більше не бачу. Жозефіна про Наполеона: «І все-таки, Бог свідок, я люблю його більше життя ...» Наполеон про Жозефіна: «Жодну жінку я не любив так сильно.» /p>