Відомість Д. приніс його «Цикл Чильде», складовою якого є «Цикл про дорсії» – на ім'я спеціально «виведеної» раси галактичних воїнів. Серія, задумана автором як історія майбутнього (передбачалося доповнити її історичними та реалістичними романами), викликала протест ліберальної критики, що вгледіла в циклі Д. відкриту проповідь мілітаризму; якщо відволіктися від «ідеологічного змісту» (подібно до П.Андерсона, Л.Нівена, Р.Хайнлайна, Д. дотримується помірно консервативних ідей лібертаріанства), це яскравий приклад пригодницької НФ з елементами «космічної опери». Цикл включає книги (перераховані у порядку внутрішньої хронології): «Некромант» [Necromancer] (1962; ін. «Немає місця людині» [No Room for Man]), «Тактика помилки» [Tactics of Mistake] (1971) , «Солдате, не питай» [Soldier, Ask Not] (1964; дод. 1967; рус. 1991), «Природжений полководець» [Genetic General] (1959 – «Дорсай!»; скор. 1960; рус.1991 – « Генетичний полководець»; ін. – «Природжений полководець»; перший, другий та четвертий романи об'єднані в один том – «Три дорсая!» [Three to Dorsai!] (1975); "Фінальна енциклопедія" [The Final Encyclopedia] (1984), "Гільдія каплиці" [Chantry Guild] (1988), "Молодий Блейз" [Young Bleys] (1991). "Побічна" лінія представлена в сб. "Дух дорсаїв" [The Spirit of Dorsai] (1979); ін короткі произв. включені до сб. "Втрачений дорсай" [Lost Dorsai] (1980; випр. 1988); більшість р-зов і повістей об'єднано в сб. "У компанії з дорсаєм" [The Dorsai Companion] (1986); виділяються – повість «Втрачений дорсай» (1980; «Хьюго»-81) і р-з «Солдат, не питай» (1964; «Хьюго»-65; доп.1967; рус.1991). Переклади на рос. яз. произв. циклу склали зб. – "З серії «Дорсай» (рус.1991), «Дорсайська дилогія» (рус.1992; ін. – «Солдате, не питай. Природжений полководець») u003d26