Міядзава Кендзі (1896–1933) — не тільки найулюбленіший у себе на батьківщині, а й, мабуть, найзагадковіший японський письменник нового часу. Агроном, шкільний вчитель – він. схоже, не вважав себе професійним літератором. За життя Міядзава видав лише дві маленькі книжки, та й то власним коштом. Глибоко віруючий буддист, він, відповідно до шанованого ним «Сутра Лотоса», визначив метою свого життя допомогу всім живим істотам. «Бодхісаттва Кендзі», «святий Кендзі» — так звали його на батьківщині — все своє життя працював у полях та навчав дітей. Але після його смерті було виявлено безліч чудових віршів і казок, які склали вісімнадцять томів його повного зібрання творів. Вдячним читачам відкрився, нарешті, світлий та загадковий світ письменника, де дихають та розмовляють один з одним вітер, зірки та каміння — світ, повний життя та щастя. Цим щастям Міядзава спробував поділитися з людьми, і книга, яку ви зараз тримаєте в руках — найпереконливіший доказ того, що він досяг своєї мети. Російською мовою публікується вперше.